Post Featured Image

Геноцид — це болюче і наднаціональне питання, — представники спільноти вірмен

Другий ефір спецпроекту Громадського радіо «П’ята графа», підготовленого у партнерстві із Прес-клубом реформ за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва, було присвячено темі національного етнічного різноманіття в Україні і, зокрема, життю вірменів в Україні.

Гостями ефіру стали голова Спілки вірмен України у Кіровоградській області, заступник голови громадської ради при Кіровоградській обласній державній адміністрації Тигран Хачатрян та голова центру розвитку національних культур «Єдина родина» Олена Арутюнян.

Анастасія Багаліка: Як давно вірмени живуть в Україні? Як так сталося, що в Україні є вірменська спільнота?

Тигран Хачатрян: Я думаю, что есть много исторических фактов, которые подтверждают существования армян на территории Украины, во многих областях. Очень много представителей армянской диаспоры активны в обществе украинского народа, в обществе всех национальностей, которые находятся на территории Украины. На сегодняшний день на территории Украины находятся более 700 тысяч армян, которые входят в состав разных исторических и культурных центров, помогают развитию армянской диаспоры, представителям разных национальностей.


Анастасія Багаліка: Я хочу, щоб слухачі зрозуміли, що вірмени живуть в Україні давно. Тут є пам’ятки вірменської культури, наприклад у Львові. Це не за радянських часів так склалося. Їх тоді стало більше, але вони жили тут давно.

Тигран Хачатрян: Да, очень давно жили. Есть много исторических и культурных центров, которые создавали армяне. Очень много улиц названы в честь армян.

Анастасія Багаліка: Давайте перерахуємо важливі центри вірменської культури в Україні.

Тигран Хачатрян: Львов, Каменец-Подольский. В каждом областном центре есть школы, детские садики, которые были построены с армянского туфа. Есть очень много художников, которые представляют армянскую диаспору.

Анастасія Багаліка: В яких регіонах України вірмени найбільше представлені?

Олена Арутюнян: Найбільше, напевно, у Дніпропетровській, Львівській, Кіровоградській областях та Одесі. Я б хотіла додати, що в місті Кропивницькому є хачкар, який є неповторним символом вірменської православної християнської культури. Крім того, вірмени і раніше, і сьогодні є одними з багатьох лідерів, які розбудовують громадянське суспільство. Сьогодні ми створюємо інтерактивний музей живої історії, куди увійшли представники громадянського суспільства, як вірмени, так й інші національності. Це люди, які змінили наше життя і суспільство.

Анастасія Багаліка: Останнім часом через новий закон про освіту дуже багато уваги приділяють мові освіти. Чи для вірмен в Україні це питання стоїть гостро?

Олена Арутюнян: Наша організація сьогодні відкрила за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини безкоштовні курси, на яких вірменська, болгарська, німецька, польська, ромська діаспори мають можливість донести різним національностям, які мешкають на території України, свою мову, культуру, особливості розвитку, використовуючи власну мову. Окрім того, у нашому центрі також відкриті курси української мови, щоб люди вивчали мову країни, в якій вони проживають. З цього приводу у нас немає гострих питань, тому що є можливість розмовляти рідною мовою і розмовляти українською мовою — мовою держави, у якій мешкають люди різних національностей і народів.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що не було такого, щоб у вірменської спільноти були школи, де викладання здійснювалося б виключно вірменською мовою?

Тигран Хачатрян: На территории Украины очень много воскресных школ, которые обучают армянскому языку. Это дополнительные занятия. Все представители армянской диаспоры обучаются в государственных школах и дополнительно занимаются изучением армянского языка. В каждом регионе при Союзе армян Украины существуют воскресные школы, которые позволяют изучать армянский язык не только людям армянского происхождения, но и всем желающим, мы проводим эти курсы, по итогу года делаем тестирование. У нас есть очень много поощрительных программ, которые действуют по всей территории Украины. При поддержке Союза армян Украины в летний период или в зимний мы самых лучших учеников отправляем в лагеря на Закарпатье.

Анастасія Багаліка: Багато представників спільноти знають вірменську?

Тигран Хачатрян: Практически все на разговорном уровне общаются. Молодежь изучает не только на разговорном уровне, они учат грамматику.

Анастасія Багаліка: У змішаних сім’ях також вчать вірменську мову?

Олена Арутюнян: Важливо зберегти культуру в родині, тому є дуже багато змішаних сімей, де діти вивчають і вірменську, і українську, і англійську, німецьку, французьку. Вивчення мови — це збереження національної, історичної пам’яті в цих родинах.

Анастасія Багаліка: Що ви можете розповісти людям, які дуже мало знають про вірменську культуру? Давайте почнемо з кухні.

Тигран Хачатрян: Есть блюдо, которое называется «хаш». Оно изготавливается из говяжьих ножек, говяжьего желудка. Это горячий холодец.

Олена Арутюнян: Кожен мешканець нашої країни може зайти в супермаркет і купити дуже смачний хліб — вірменський лаваш. В нашій області ми часто проводимо знайомство мешканців різних національностей з вірменською кухнею, традиціями, піснями і танцями.

Анастасія Багаліка: Україна як держава в низці питань, які стосуються вірмен, не висловила своєї чіткої позиції, наприклад щодо Геноциду вірмен в Османській імперії, щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Що думає вірменська спільнота з цього приводу?

Тигран Хачатрян: Хотел бы подчеркнуть, что Союз армян Украины — это не политическая организация. Наша основная задача — это показать свою культуру. Громко заявлять о каких-то политических действиях, я думаю, мы не имеем права, есть руководители государств. Очень много представителей армянской диаспоры в Украине помогают как волонтеры, погибли в зоне АТО и во время Революции Достоинства.

Олена Арутюнян: Що стосується пам’яті Геноциду, то ми щорічно проводимо мітинги, акції щодо вшанування пам’яті загиблих, це трагічна сторінка історії вірменського народу. Після Геноциду у 1915 році багато вірмен приїхали в Україну, тут вони знайшли свою домівку.

Анастасія Багаліка: Як так сталося, що питання історії для сьогодення є і політичним?

Тигран Хачатрян: Преступление не имеет национальности. Армянская диаспора в Украине говорит о геноциде не для того, чтобы оскорбить какую-то национальность или показать свою значимость, а говорит для того, чтобы такие ситуации не повторялись.

Олена Арутюнян: Геноцид, Голокост, Голодомор — це все одна трагедія для багатьох народів.

Анастасія Багаліка: Позиція вірменської спільноти в останніх подіях в Україні якось позначилася на стосунках між Вірменією і РФ? Ми всі знаємо, що Сергій Нігоян став символом Євромайдану. Дуже символічно, що він був саме з вірменської діаспори.

Тигран Хачатрян: Представители армянской диаспоры очень активно поддерживают все, что было для людей. Сергей Нигоян выходил на Майдан для того, чтобы подрастающее поколение и все жители Украины жили в хороших жизненных ситуациях. Каждый из нас понимает, что на сегодняшний день идет определенная борьба, которая не касается национальных меньшинств. Я думаю, что политизировать неправильно.

Олена Арутюнян: Спілкуючись з рідними з Вірменії, з друзями з Росії, ми повинні розповідати про реальність. Тому ми дуже активно спілкуємося. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб відбувалися молодіжні обміни, громадянські обміни, щоб з різних країн, з Вірменії, Польщі, Німеччини, Росії люди могли приїхати і побачити, що реально відбувається.

Анастасія Багаліка: Які питання хвилюють спільноту вірменів в Україні?

Тигран Хачатрян: Для армянской диаспоры, как и для всех жителей Украины, на сегодняшний день самое важное, чтобы настал мир. Хотелось бы пожелать всем жителям Украины, всем диаспорам Украины терпения, объединения, чтобы мы только созидали, процветали. Объединившись, мы можем достичь поставленных целей. Не нужно играть амбициями, не нужно делать все только для себя, нужно делать все, чтобы мы процветали, чтобы наши дети росли в мирном государстве.

ЗНАЙТЕ БІЛЬШЕ: Центр розвитку національних культур «Єдина родина» відкрили у Кропивницькому у січні 2017 року. Центр об'єднує 38 національних товариств, зареєстрованих на території Кіровоградської області. Тут вони можуть отримати необхідну підтримку, зокрема, у сфері створення нових художніх творчих колективів, організації і проведення національно-культурних акцій, конкурсів, «круглих столів».

No comments (Add your own)

Add a New Comment


code
 

Comment Guidelines: No HTML is allowed. Off-topic or inappropriate comments will be edited or deleted. Thanks.