Post Featured Image

Кропивницькі медійники підписали декларацію гендерно чутливої журналістики

В рамках медіа-кав’ярні, що відбулася у ресторані "Сорренто" у Кропивницькому, місцеві журналісти та журналістки підписали декларацію гендерно чутливої журналістики, інформує "Кропивницький.UA".

Свої підписи медійники поставили в документі після прослуховування дослідження індексу гендерної чутливості українських медіа сформований за результатами аналізу 90038 публікацій у 220 друкованих та інтернет-виданнях 22 областей.

Зокрема, про індекс гендерно чутливого друкованого та онлайн-медіа Кропивницького, який створювався на дослідженні десяти друкованих та електронних ЗМІ, розповіли Богдана Стельмах, координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» та Оксана Ярош, експертка згаданого проекту, голова ГО «Гендерний центр Волині» (обоє - із міста Луцьк).

Також представники(ці) ЗМІ більш поглиблено ознайомилися з фемінітивами та правильності їх  вживання у власних матеріалах.

Як же експерти та експертки оцінили гендерну чутливість у ЗМІ Кропивницького? Моніторинг тривав два місяці – у серпні та лютому минулого року експерти аналізували публікації у п’яти друкованих та п’яти електронних виданнях Кіровоградщини на предмет вживання фемінитивів, балансу експертних коментарів та героїв публікацій.

Серед друкованих видань найбільш гендерночутливим визнали журнал «Персона». Серед електронних видань – «Гречку». Загалом, у 41% публікацій автори вживали феменітиви. У 32% публікацій використовували коментарі експерток у різних питаннях. У 24% публікацій у фокусі є героїні, а не герої.

Загалом, гендерний моніторинг журналістських матеріалів проводили у 22 областях України, по 110 друкованих і 110 інтернет-видань. Проаналізували всього 180 895 матеріалів.


Також Богдана Стельмах та Оксана Ярош розповіли, що в Україні нині розробляють словник фемінітивів. Це буде перший такий словник в країні, а працюють над ним як волонтери, так і науковці з Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні.

Обидві експертки акцентували увагу присутніх на тому, що українська мова надзвичайно ґендерно чутлива і до русифікації України фемінітиви в нашій мові вживали активно. Наразі філологи налічують близько трьох тисяч слів-фемінітивів, які мають пари.

Богдана Стельмах вважає, що у нас працюють стереотипи щодо вживання фемінітивів, причому як у чоловіків, так і у жінок.

- Ужити слово «вчителька» чи «студентка» - ще можна, а ось «директорка» - вже ні. Тому що діє стереотип, що ти досягла високого рівня і змогла досягти чоловічої посади. Але якщо твою посаду назвуть у жіночому роді, то ти покотишся в прірву. Ці моменти треба долати, - каже Богдана Стельмах.

Фемінітиви в українській мові утворюють за допомогою:
суфікса -к-: викладачка, депутатка, композиторка;
суфікса -ин-: мисткиня, членкиня, борчиня;
суфікса -иц-: речниця, керівниця, співзасновниця;
суфікса -ес-: критикеса, фотографеса.

Нагадаємо, що фемінітіви - це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей незалежно від їхньої статі), наприклад, льотчик – льотчиця, письменник – письменниця, професор – професорка.

По завершенню заходу у Кропивницькому всі присутні отримали в подарунок посібник «Гендерна абетка для медіа» в якому можливо знайти відповідь на  терміни, що тісно переплітаються з питанням ґендеру.

Вся презентація - тут 

Gender_Media.ppt

No comments (Add your own)

Add a New Comment


code
 

Comment Guidelines: No HTML is allowed. Off-topic or inappropriate comments will be edited or deleted. Thanks.